придибати

ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм.

Прийти, дибаючи.

Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Т. Шевченко);

Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап (А. Головко);

До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. придибати — приди́бати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. придибати — -аю, -аєш, док., розм. Прийти, дибаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. придибати — приди́бати вул. прийти (ст)|| = пригуляти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. придибати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
5. придибати — ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, дибаючи. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
6. придибати — Придибати, -баю, -єш гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.  Словник української мови Грінченка