придибати
ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, дибаючи.
Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Шевч., II, 1963, 90);
Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап (Головко, І, 1957, 428);
До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (Стельмах, І, 1962, 426).
Словник української мови (СУМ-11)