придибати —
приди́бати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
придибати —
-аю, -аєш, док., розм. Прийти, дибаючи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
придибати —
ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, дибаючи. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Т. Шевченко); Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап (А.
Словник української мови у 20 томах
придибати —
I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.
Словник синонімів української мови
придибати —
ПРИДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Прийти, дибаючи. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
придибати —
Придибати, -баю, -єш гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Словник української мови Грінченка