приказати

Приказати

см. приказувати.

Значення в інших словниках

1. приказати — приказа́ти дієслово доконаного виду наказати розм., арх.  Орфографічний словник української мови
2. приказати — див. приказувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приказати — ПРИКАЗА́ТИ див. прика́зувати.  Словник української мови у 20 томах
4. приказати — НАКАЗА́ТИ (віддати наказ, дати розпорядження що-небудь зробити), ВЕЛІ́ТИ, ЗВЕЛІ́ТИ, ПОВЕЛІ́ТИ книжн., ПРИКАЗА́ТИ заст.; РОЗПОРЯДИ́ТИСЯ (у менш категоричній формі, перев. усно й окремим особам); СКОМА́НДУВАТИ розм. (коротко й владно); ЗАГАДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. приказати — ПРИКАЗА́ТИ див. прика́зувати.  Словник української мови в 11 томах