припізнюватися —
припі́знюватися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
припізнюватися —
див. ЗАПІЗНЮ ВАТИСЯ.
Словник синонімів Караванського
припізнюватися —
див. запізнюватися
Словник синонімів Вусика
припізнюватися —
[приеп’із(')н'уватиес'а] -н'уйус'а, -н'уйеіс':а, -н'уйеіц':а, -н'уйуц':а
Орфоепічний словник української мови
припізнюватися —
-ююся, -юєшся, недок., припізнитися, -пізнюся, -пізнишся, док. 1》 Прибувати куди-небудь трохи пізніше, ніж треба. || Наставати пізніше, ніж звичайно. 2》 Затримуватися де-небудь трохи довше, ніж звичайно. || Затримуватися допізна де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
припізнюватися —
ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ПРИПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИПІЗНИ́ТИСЯ, пізню́ся, пі́знишся, док. 1. Прибувати куди-небудь трохи пізніше, ніж треба.
Словник української мови у 20 томах
припізнюватися —
ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися.
Словник синонімів української мови
припізнюватися —
ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПІЗНИ́ТИСЯ, пізню́ся, пі́знишся, док. 1. Прибувати куди-небудь трохи пізніше, ніж треба. Маринка весь вечір порається біля ляльок, якщо Григорій припізнюється, сама вкладається спати (Мушк., Серце..
Словник української мови в 11 томах