припізнюватися

припі́знюватися

[при^еп’із(')н'увати^ес'а]

-н'уйус'а, -н'уйе^іс':а, -н'уйе^іц':а, -н'уйуц':а

Значення в інших словниках

1. припізнюватися — припі́знюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припізнюватися — див. ЗАПІЗНЮ ВАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
3. припізнюватися — див. запізнюватися  Словник синонімів Вусика
4. припізнюватися — -ююся, -юєшся, недок., припізнитися, -пізнюся, -пізнишся, док. 1》 Прибувати куди-небудь трохи пізніше, ніж треба. || Наставати пізніше, ніж звичайно. 2》 Затримуватися де-небудь трохи довше, ніж звичайно. || Затримуватися допізна де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. припізнюватися — ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ПРИПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИПІЗНИ́ТИСЯ, пізню́ся, пі́знишся, док. 1. Прибувати куди-небудь трохи пізніше, ніж треба.  Словник української мови у 20 томах
6. припізнюватися — ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися.  Словник синонімів української мови
7. припізнюватися — ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПІЗНИ́ТИСЯ, пізню́ся, пі́знишся, док. 1. Прибувати куди-небудь трохи пізніше, ніж треба. Маринка весь вечір порається біля ляльок, якщо Григорій припізнюється, сама вкладається спати (Мушк., Серце..  Словник української мови в 11 томах
8. припізнюватися — Припізнюватися, -нююся, -єшся гл. = припізнятися.  Словник української мови Грінченка