пристойний
Присто́йний, -а, -е
1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11.
2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Словник української мови Грінченка