прихилитися

Прихилятися, -ля́юся, -єшся

сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл.

1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. н. п. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. Чуб. V. 193. — до кого. Найти у кого расположеніе, любовь, пріютъ, пріютиться. До кого ж я, молодая, до кого ж я прихилюсь? Мет. 106. Прихилюся я до тебе, сину, на старість, а ти доглянеш стару недужу матір. Левиц. І. 58.

2) Чувствовать, почувствовать къ кому расположеніе, склонность. Княгівна хутко до його прихилилась. Стор. МПр. 70. Поки світу сонця, не прихиляться братами люде до погонця. K. Хп. 68.

3) — до чого. Склоняться, склониться къ чему, дѣлаться, сдѣлаться сторонникомъ какого либо дѣла. Князь Василь.... прихиляється до нашої козацької справи. К. ЦН. 224.

Значення в інших словниках

1. прихилитися — прихили́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прихилитися — Прихили́тися. Задовільнити прохання. Най лиш родичі внесуть письменно просьбу, а рада шкільна повітова радо прихилить ся до неї (Б., 1895, 6, 2) // пол. przychylić się do życzeń — задовільнити бажання.  Українська літературна мова на Буковині
3. прихилитися — див. прихилятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прихилитися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ див. прихиля́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. прихилитися — не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М.  Фразеологічний словник української мови
6. прихилитися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
7. прихилитися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ див. прихиля́тися.  Словник української мови в 11 томах