Українська літературна мова на Буковині

прихилитися

Прихили́тися. Задовільнити прохання. Най лиш родичі внесуть письменно просьбу, а рада шкільна повітова радо прихилить ся до неї (Б., 1895, 6, 2)

// пол. przychylić się do życzeń — задовільнити бажання.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. прихилитися — прихили́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прихилитися — див. прихилятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихилитися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ див. прихиля́тися.  Словник української мови у 20 томах
  4. прихилитися — не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти. Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М.  Фразеологічний словник української мови
  5. прихилитися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  6. прихилитися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ див. прихиля́тися.  Словник української мови в 11 томах
  7. прихилитися — Прихилятися, -ля́юся, -єшся сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. н. п. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. Чуб. V. 193. — до кого.  Словник української мови Грінченка