провідничка

Провідничка, -ки

ж.

1) ум. отъ провідниця.

2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.

Значення в інших словниках

1. провідничка — провідни́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. провідничка — ПРОВІДНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до провідни́ця.  Словник української мови у 20 томах