провідничка

провідни́чка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. провідничка — ПРОВІДНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до провідни́ця.  Словник української мови у 20 томах
2. провідничка — Провідничка, -ки ж. 1) ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.  Словник української мови Грінченка