провідничка

ПРОВІДНИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до провідни́ця.

Значення в інших словниках

1. провідничка — провідни́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. провідничка — Провідничка, -ки ж. 1) ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.  Словник української мови Грінченка