провіз

Провіз

пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.

Значення в інших словниках

1. провіз — прові́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. провіз — I пров`із-возу, ч. Те саме, що провезення. II пр`овізприйм., діал. Через; повз; проз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провіз — ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення. Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Г. Хоткевич); Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. провіз — ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення. Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (Нова іст., 1956, 50); Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Хотк., Довбуш, 1965, 416).  Словник української мови в 11 томах