провіз
ПРОВІ́З, во́зу, ч. Те саме, що прове́зення.
Держава, сеньйори, єпископи, монастирі мали свої митниці, які брали мито за провіз товарів через їх володіння (Нова іст., 1956, 50);
Пан Колендовський організував провіз тіла [Довбуша] по всій околиці (Хотк., Довбуш, 1965, 416).
Словник української мови (СУМ-11)