прозивка

Прози́вка, -ки

ж.

1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457.

2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.

Значення в інших словниках

1. прозивка — прози́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прозивка — -и, ж., зах. 1》 Глузливе прізвисько. 2》 Лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прозивка — ПРОЗИ́ВКА, и, ж., діал. 1. Глузливе прізвисько. 2. Лайливе слово.  Словник української мови у 20 томах