прозивка

ПРОЗИ́ВКА, и, ж., діал.

1. Глузливе прізвисько.

2. Лайливе слово.

Значення в інших словниках

1. прозивка — прози́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прозивка — -и, ж., зах. 1》 Глузливе прізвисько. 2》 Лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прозивка — Прози́вка, -ки ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.  Словник української мови Грінченка