проспівати
Проспіва́ти, -ва́ю, -єш
гл.
1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4.
2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Словник української мови ГрінченкаПроспіва́ти, -ва́ю, -єш
гл.
1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4.
2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Словник української мови Грінченка