проспівати

проспіва́ти

-аю, -аєш, док.

1》 перех. і без додатка.Виконати голосом музичний твір або його частину, відтворити голосом музичний звук, музичну фразу.

|| Співуче вимовити.

|| перен. Створити що-небудь з натхненням.

2》 перех. і неперех. Видати мелодійні звуки (про співочих і деяких інших птахів).

|| перен. Прозвучати співуче.

|| перен. Пролетіти зі співучим звуком.

3》 перех., розм. Втратити що-небудь, співаючи.

|| Надірвати голос, співаючи багато, надміру. Проспівати увесь голос.

4》 перех. і неперех. Співати якийсь час.

|| перен. Жити легко, безтурботно якийсь час.

Значення в інших словниках

1. проспівати — проспіва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проспівати — ПРОСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Виконати голосом музичний твір або його частину, відтворити голосом музичний звук, музичну фразу. Проспівав він та й змовк, і тоді ледве схаменулася стара мати і каже: “Кармелю!...  Словник української мови у 20 томах
3. проспівати — ПРОСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і без додатка. Виконати голосом музичний твір або його частину, відтворити голосом музичний звук, музичну фразу. Проспівав він та й змовк, і тоді ледве схаменулася стара мати і каже: «Кармелю!...  Словник української мови в 11 томах
4. проспівати — Проспіва́ти, -ва́ю, -єш гл. 1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4. 2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.  Словник української мови Грінченка