простежити

Простежити, -жу, -жиш

гл. Прослѣдить.

Значення в інших словниках

1. простежити — просте́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простежити — див. простежувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. простежити — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
5. простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати.  Словник української мови в 11 томах