Великий тлумачний словник сучасної мови

простежити

просте́жити

див. простежувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. простежити — просте́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. простежити — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. простежити — Простежити, -жу, -жиш гл. Прослѣдить.  Словник української мови Грінченка