Словник української мови Грінченка

простісінький

Простісінький, -а, -е

Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. простісінький — прості́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. простісінький — див. простий  Словник синонімів Вусика
  3. простісінький — -а, -е, розм. Дуже простий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. простісінький — ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже простий. – Простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); – Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Г. Квітка-Основ'яненко); Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно.  Словник української мови у 20 томах
  5. простісінький — ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. простісінький — Прості́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. простісінький — ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже простий. — Простісінька річ по-простому й написана (Коцюб., І, 1955, 461); — Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Кв.-Осн., II, 1956, 196); Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно.  Словник української мови в 11 томах