Словник української мови Грінченка

простісінько

Простісінько

нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. простісінько — прості́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. простісінько — розм. Присл. до простісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простісінько — ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький. Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (С. Журахович); Яким не втерпів і простісінько промовив: “Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?” (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. простісінько — Прості́сінько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. простісінько — ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький. Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (Жур., Дорога.., 1948, 29); Яким не втерпів і простісінько промовив: «Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?» (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах