простісінько —
розм. Присл. до простісінький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
простісінько —
ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький. Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (С. Журахович); Яким не втерпів і простісінько промовив: “Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?” (І.
Словник української мови у 20 томах
простісінько —
Прості́сінько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
простісінько —
ПРОСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до прості́сінький. Ні, не так простісінько це було, як йому уявлялося (Жур., Дорога.., 1948, 29); Яким не втерпів і простісінько промовив: «Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою.. ?» (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
простісінько —
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.
Словник української мови Грінченка