простісінький

ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже простий.

— Простісінька річ по-простому й написана (Коцюб., І, 1955, 461);

— Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Кв.-Осн., II, 1956, 196);

Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно. Приємно було відчути, що близько є звичайна, простісінька собі, без усяких таємниць, людина (Смолич, І, 1958, 85).

Значення в інших словниках

1. простісінький — прості́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. простісінький — див. простий  Словник синонімів Вусика
3. простісінький — -а, -е, розм. Дуже простий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простісінький — ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже простий. – Простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); – Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Г. Квітка-Основ'яненко); Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно.  Словник української мови у 20 томах
5. простісінький — ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. простісінький — Прості́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. простісінький — Простісінький, -а, -е Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.  Словник української мови Грінченка