пріти

Пріти, -прію, -єш

гл.

1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200.

2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185.

3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чуб. І. 151. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? Грин. III. 614.

Значення в інших словниках

1. пріти — прі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пріти — див. ГНИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. пріти — див. потіти  Словник синонімів Вусика
4. пріти — прію, прієш, недок. 1》 Тліти або гнити під дією вологи й тепла. 2》 розм. Вкриватися потом від задухи, втоми, перенапруження і т. ін. || перен. Напружено працювати. 3》 Готуватися на пару, на малому вогні (про їжу); мліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пріти — ПРІ́ТИ, прі́ю, прі́єш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Марко Черемшина); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла...  Словник української мови у 20 томах
6. пріти — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти).  Словник синонімів української мови
7. пріти — ПРІ́ТИ, прі́ю, прі́єш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Черемш., Тв., 1960, 124); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла...  Словник української мови в 11 томах