пріти

прі́ти

прію, прієш, недок.

1》 Тліти або гнити під дією вологи й тепла.

2》 розм. Вкриватися потом від задухи, втоми, перенапруження і т. ін.

|| перен. Напружено працювати.

3》 Готуватися на пару, на малому вогні (про їжу); мліти.

Значення в інших словниках

1. пріти — прі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пріти — див. ГНИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. пріти — див. потіти  Словник синонімів Вусика
4. пріти — ПРІ́ТИ, прі́ю, прі́єш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Марко Черемшина); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла...  Словник української мови у 20 томах
5. пріти — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти).  Словник синонімів української мови
6. пріти — ПРІ́ТИ, прі́ю, прі́єш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Черемш., Тв., 1960, 124); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла...  Словник української мови в 11 томах
7. пріти — Пріти, -прію, -єш гл. 1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух.  Словник української мови Грінченка