Значення в інших словниках
-
пустотливий —
пустотли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
пустотливий —
Грайливий, жартівливий, легковажний, с. шалапутний, збитошний.
Словник синонімів Караванського
-
пустотливий —
див. жвавий
Словник синонімів Вусика
-
пустотливий —
-а, -е. 1》 Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. || Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів. || Пов'язаний із пустощами. 2》 Легковажно-жартівливий, невимушений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пустотливий —
ПУСТОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. Дим клубками повивсь .. А вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (І.
Словник української мови у 20 томах
-
пустотливий —
ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю.
Словник синонімів української мови
-
пустотливий —
Пустотли́вий і пустовли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)