пустотливий
пустотли́вий
-а, -е.
1》 Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий.
|| Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів.
|| Пов'язаний із пустощами.
2》 Легковажно-жартівливий, невимушений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови