пустісінький

Пустісінький, -а, -е

Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.

Значення в інших словниках

1. пустісінький — пусті́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пустісінький — див. порожній  Словник синонімів Вусика
3. пустісінький — -а, -е, розм. Зовсім пустий (у 1-4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пустісінький — ПУСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім пустий (у 1–4 знач.). Оті прямії колоски Зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром (Є. Гребінка); Насупроти столу .. притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, такихт хистких ..  Словник української мови у 20 томах
5. пустісінький — Пусті́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)