Словник української мови Грінченка

пустісінько

Пустісінько

нар. Совершенно пусто.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пустісінько — пусті́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пустісінько — розм. Присл. до пустісінький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустісінько — ПУСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до пусті́сінький; // у знач. пред. У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах