пустісінько

пусті́сінько

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. пустісінько — розм. Присл. до пустісінький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пустісінько — ПУСТІ́СІНЬКО, розм. Присл. до пусті́сінький; // у знач. пред. У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
3. пустісінько — Пустісінько нар. Совершенно пусто.  Словник української мови Грінченка