пустіти —
ПУСТІ́ТИ, і́є, недок. Те саме, що порожні́ти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (І. Франко); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані – Прокіп, Гуща й Мажуга (М.
Словник української мови у 20 томах
пустіти —
СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.
Словник синонімів української мови
пустіти —
Пустіти, -тію, -єш гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка