пустіти
Пустіти, -тію, -єш
гл.
1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна.
2) Пустовать. Зміев. у.
Словник української мови ГрінченкаПустіти, -тію, -єш
гл.
1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна.
2) Пустовать. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка