м. Раввинъ. АД. II. 28. Рабин умер, а книжечка зосталася. Ном. № 918.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
рабин —
Ра́бин, ра́вин: — єврейський священик; учитель [51] — служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади; учитель [55] — юдейський священик, вчитель [52]
Словник з творів Івана Франка
Рабин —
Ра́бин прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
рабин —
-а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рабин —
РА́БИН, а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (І. Нечуй-Левицький); – Я піду в поліцію, я піду до рабина.
Словник української мови у 20 томах
рабин —
ра́бин (від давньоєвр. раббі – вчитель) в іудейській релігії служитель культу, керівник релігійної громади.
Словник іншомовних слів Мельничука
рабин —
В юдаїзмі спершу титул знавців й інтерпретаторів Біблії, пізніше також авторів Талмуду; з середньовіччя титул релігійного і духовного керівника євр. громади.
Універсальний словник-енциклопедія
рабин —
РА́БИН, а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Н.-Лев., II, 1956, 395); — Я піду в поліцію, я піду до рабина.
Словник української мови в 11 томах