ридван

Ридван, -на

м. Дорожная карета, колымага. К. ЧР. 54. Кв. І. 233. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані. Котл. Ен.

Значення в інших словниках

1. ридван — ридва́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ридван — див. КАРЕТА.  Словник синонімів Караванського
3. ридван — -а, ч. У 18 – на початку 20 ст. – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кіньми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ридван — РИДВА́Н, а, ч. У XVIII – на початку XIX ст. – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6–12 кіньми. Поїхала [Венера] в своїм ридвані, Мов сотника якого пані (І. Котляревський); Курною, роз'їждженою дорогою, плавно похитуючись на високих ресорах, м'яко котився ридван (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
5. ридван — КАРЕ́ТА (закритий чотириколісний кінний віз на ресорах), БЕРЛИ́Н заст.; РИДВА́Н (такий віз для далеких подорожей, запряжений 6-12 кіньми). Усі пани поїхали до Єремії в дорогих блискучих каретах (І.  Словник синонімів української мови
6. ридван — Ридва́н, -на, в -ні; -ва́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ридван — РИДВА́Н, а, ч. У XVIII — на початку XIX ст. — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кіньми. Поїхала [Венера] в своїм ридвані, Мов Сотника якого пані (Котл.  Словник української мови в 11 томах