ридван
РИДВА́Н, а, ч.
У XVIII – на початку XIX ст. – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6–12 кіньми.
Поїхала [Венера] в своїм ридвані, Мов сотника якого пані (І. Котляревський);
Курною, роз'їждженою дорогою, плавно похитуючись на високих ресорах, м'яко котився ридван (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)