Значення в інших словниках
-
ридван —
ридва́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ридван —
-а, ч. У 18 – на початку 20 ст. – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кіньми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ридван —
РИДВА́Н, а, ч. У XVIII – на початку XIX ст. – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6–12 кіньми. Поїхала [Венера] в своїм ридвані, Мов сотника якого пані (І. Котляревський); Курною, роз'їждженою дорогою, плавно похитуючись на високих ресорах, м'яко котився ридван (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
-
ридван —
КАРЕ́ТА (закритий чотириколісний кінний віз на ресорах), БЕРЛИ́Н заст.; РИДВА́Н (такий віз для далеких подорожей, запряжений 6-12 кіньми). Усі пани поїхали до Єремії в дорогих блискучих каретах (І.
Словник синонімів української мови
-
ридван —
Ридва́н, -на, в -ні; -ва́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ридван —
РИДВА́Н, а, ч. У XVIII — на початку XIX ст. — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кіньми. Поїхала [Венера] в своїм ридвані, Мов Сотника якого пані (Котл.
Словник української мови в 11 томах
-
ридван —
Ридван, -на м. Дорожная карета, колымага. К. ЧР. 54. Кв. І. 233. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка