ридикюль
РИДИКЮ́ЛЬ, я, ч., заст.
Жіноча сумочка.
Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (А. Шиян);
Входить Леся. Маленький чемоданчик кладе біля дверей, підходить до столу, дістає з ридикюля фотографію, дивиться (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)