розбрикатися

Розбрикатися, -каюся, -єшся

гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.

Значення в інших словниках

1. розбрикатися — розбрика́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розбрикатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Почати брикатися (про копитних тварин). 2》 перен. Почати виявляти норовистість, капризувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався.  Словник української мови у 20 томах
4. розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався.  Словник української мови в 11 томах