Великий тлумачний словник сучасної мови

розбрикатися

розбрика́тися

-аюся, -аєшся, док., розм.

1》 Почати брикатися (про копитних тварин).

2》 перен. Почати виявляти норовистість, капризувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розбрикатися — розбрика́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався.  Словник української мови в 11 томах
  4. розбрикатися — Розбрикатися, -каюся, -єшся гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.  Словник української мови Грінченка