гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
розридатися —
розрида́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розридатися —
див. плакати
Словник синонімів Вусика
розридатися —
-аюся, -аєшся, док. Почати сильно, нестримно ридати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розридатися —
РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (О. Донченко); Він розридався важко, істерично, бився головою об холодну перегородку вагона (Ю.
Словник української мови у 20 томах
розридатися —
РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм.
Словник синонімів української мови
розридатися —
РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (Донч.
Словник української мови в 11 томах