розридатися

РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм. (почати нестримно ридати). Олена розплакалася і сховала обличчя в подушки (Ірина Вільде); Одарка схопила дівчаток на руки. Потривожені малята розрюмсались (П. Панч); Отак, згадуючи, розквилиться було старенька (Марко Вовчок); (Кіндрат Антонович:) А що це ти, старушка, розхлипалась? (М. Кропивницький); — Тю ти, старий шкарбан, — вилаяв себе Морозов. — Розхлюпався, як хлопчисько (Я. Баш); В розпачі впав він обличчям у траву і розридався (З. Тулуб); Жінки сховали обличчя в фартушки і придавлено ридають. А діти таки вголос розревілись (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. розридатися — розрида́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розридатися — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. розридатися — -аюся, -аєшся, док. Почати сильно, нестримно ридати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розридатися — РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (О. Донченко); Він розридався важко, істерично, бився головою об холодну перегородку вагона (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. розридатися — РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. розридатися — Розридатися, -даюся, -єшся гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13.  Словник української мови Грінченка