розридатися

РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

Почати сильно, нестримно ридати.

Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (О. Донченко);

Він розридався важко, істерично, бився головою об холодну перегородку вагона (Ю. Збанацький);

* Образно. Моя пісне, вогниста, шалена.., Ах, розбийся на світлі акорди, Розридайсь – і затихни, як грім... (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. розридатися — розрида́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розридатися — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. розридатися — -аюся, -аєшся, док. Почати сильно, нестримно ридати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розридатися — РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм.  Словник синонімів української мови
5. розридатися — РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. розридатися — Розридатися, -даюся, -єшся гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13.  Словник української мови Грінченка