росяний

Росяний, -а, -е

Росистый, росный. Росяна нива. КС. 1882. V. 358. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 37.

Значення в інших словниках

1. росяний — ро́сяний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. росяний — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
3. росяний — -а, -е. Прикм. до роса. || Вкритий росою. || Який супроводжується випаданням роси. || Насичений росою; який буває під час випадання роси. || Який здійснюється, відбувається під час випадання роси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. росяний — РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса́. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (О.  Словник української мови у 20 томах
5. росяний — РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І.  Словник синонімів української мови
6. росяний — Ро́сяний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. росяний — РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса́. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (Гончар, III, 1959, 436); Вимита земля, вся засіяна росяними кульками...  Словник української мови в 11 томах