Словник української мови Грінченка

рундучок

Рундучок, -чка

м. ум. отъ рундук.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. рундучок — рундучо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рундучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рундук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рундучок — РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Марко Вовчок); За крамницями, йшли рундучки з насінням, перцем, бубликами (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. рундучок — Рундучо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рундучок — РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Вовчок, І, 1955, 259); Нарешті Максим наблизився до рундучка, взяв дві порції морозива і підтюпцем подався по тротуару (Кочура, Родина.., 1962, 70).  Словник української мови в 11 томах