рундучок —
рундучо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
рундучок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до рундук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рундучок —
РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Марко Вовчок); За крамницями, йшли рундучки з насінням, перцем, бубликами (В.
Словник української мови у 20 томах
рундучок —
РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Вовчок, І, 1955, 259); Нарешті Максим наблизився до рундучка, взяв дві порції морозива і підтюпцем подався по тротуару (Кочура, Родина.., 1962, 70).
Словник української мови в 11 томах
рундучок —
Рундучок, -чка м. ум. отъ рундук.
Словник української мови Грінченка