рушничка
Рушниця, -ці
ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Словник української мови ГрінченкаРушниця, -ці
ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Словник української мови Грінченка