рів
Рів, рову
м.
1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887.
2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4.
Словник української мови Грінченка