рів
РІВ, ро́ву, ч.
Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі.
Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, стікаючи з гір (Панас Мирний);
[Стась:] Кругом двору викопав [пан Яницький] глибоченний рів (С. Васильченко);
Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)