рівненько
Рівно
нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? н. п. Рівно — хоть покотись. Полт.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. Чуб. V. 298.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Чуб. V. 110. ум. рівненько, рівнесенько.
Словник української мови Грінченка